Python. Режими співставлення аргументів. Класифікація. Співставлення за позицією. Співставлення за іменами. Аргументи за замовчуванням. Приклади

Зміст

Пошук на інших ресурсах:

1. Режими співставлення аргументів у Python. Класифікація

Уу мові Python передача аргументу в викликаючу функцію здійснюється через операцію присвоєння. При виклику функції об’єкт, що передається, присвоюється аргументу (параметру) функції, що описується в дужках в інструкції def

def Fn(a):
    # Використання аргументу (параметру) a в функції Fn
    ...
    return

# Виклик функції Fn і передача їй об'єкту X
X = 28
Fn(X) # У функції Fn() неявно виконується присвоєння a = X

Мова Python, як й інші мови програмування, підтримує різноманітні режими співставлення аргументів при виклику функцій. Нижче наведено перелік цих режимів

режим співставлення за позицією Fn(value). При цьому режимі значення, що передаються у функцію, присвоюються іменам в функції у порядку зліва направо (дивіться п. 2);
режим співставлення за іменами Fn(name=value);
режим передачі аргументів за замовчуванням;
режим передачі/отримання змінної кількості аргументів;
узагальнені способи виклику функції.

⇑

2. Співставлення за позицією: Fn(value). Приклад

Це є класичний спосіб передачі аргументу. При цьому режимі значення, що передаються, присвоюються іменам в функції у порядку зліва направо.

Приклад.

# Аргументи. Режими співставлення.
# Передача аргументу в функцію - співставлення за позицією

# Функція, що отримує 4 аргументи
def Fn(a, b, c, d):

    # у тілі функції виводяться значення аргументів з іменами
    print('Fn.a = ', a)
    print('Fn.b = ', b)
    print('Fn.c = ', c)
    print('Fn.d = ', d)
    return

# Передача об'єктів у функцію Fn()
Fn(1, 2, 3, 4) # Fn.a=1, Fn.b=2, Fn.c=3, Fn.d=4

Після запуску на виконання, програма видасть наступний результат

Fn.a = 1
Fn.b = 2
Fn.c = 3
Fn.d = 4

Як видно з результату, при виклику функції Fn()

Fn(1, 2, 3, 4)

число (об’єкт) 1 присвоюється параметру a в тілі функції. Відповідно числа 2, 3, 4 присвоюються параметрам b, c, d в тілі функції.

⇑

3. Співставлення за іменами: Fn(name=value). Приклад

Співставлення за іменами – це режим, в якому при виклику функції аргументи (об’єкти) містять імена, які описуються параметрами в тілі функції (в інструкції def). Ім’я параметру в інструкції def отримує значення, що присвоюється такому самому імені в виклику функції.

Приклад.

# Аргументи. Режими співставлення.
# Передача аргументу в функцію - співставлення за іменем

# Функція, що отримує 4 аргументи
def Fn(a, b, c, d):
    # у тілі функції виводяться значення аргументів з іменами
    print('Fn.a = ', a)
    print('Fn.b = ', b)
    print('Fn.c = ', c)
    print('Fn.d = ', d)
    return

# Передача об'єктів у функцію Fn() - задаються конкретні імена
Fn(d=4, a=1, c=3, b=2) # Fn.a=1, Fn.b=2, Fn.c=3, Fn.d=4

Результат виконання програми

Fn.a = 1
Fn.b = 2
Fn.c = 3
Fn.d = 4

Якщо при виклику функції Fn(), задати неіснуючий параметр, то інтерпретатор видасть помилку. Наприклад, якщо у виклику функції фрагмент c=3 замінити на f=3

Fn(d=4, a=1, f=3, b=2)

то інтерпретатор видасть наступну помилку

TypeError: Fn() got an unexpected keyword argument 'f'

⇑

4. Режим передачі аргументів за замовчуванням: def Fn(name=value). Приклад

У цьому режимі, при оголошенні функції (в інструкції def) допускається задавати параметрам значення за замовчуванням. Це означає, що якщо параметр зі значенням за замовчуванням не отримає значення у викликаючому коді, то цьому параметру буде встановлено саме це значення за замовчуванням.

Наприклад, якщо оголошено функцію, що отримує значення за замовчуванням як показано нижче

def Fn(a=5):
    # тіло функції
    # ...
    return

то цю функцію можна викликати двома способами

...
Fn()
Fn(value)
...

де value – деякий об’єкт (число, рядок, список і т.д.), що створений раніше у програмі.

У першому випадку викликається функція без параметрів. Це означає, що в тілі функції параметр a отримує значення 5 (за замовчуванням).
У другому випадку викликається функція з одним параметром value. Це означає, що в тілі функції параметр a отримує передане значення value.

Приклад. У прикладі, функція отримує 4 параметри. Параметри c і d отримують значення за замовчуваннями, відповідно 10 і 100.

# Аргументи. Режими співставлення.
# Передача аргументу в функцію - задавання значень за замовчуванням

# Функція, що отримує 4 параметри.
# Параметри c, d отримують значення за замовчуванням, відповідно 10 і 100
def Fn(a, b, c=10, d=100):
    # у тілі функції виводяться значення параметрів з іменами
    print('Fn.a = ', a)
    print('Fn.b = ', b)
    print('Fn.c = ', c)
    print('Fn.d = ', d)
    return

# Передача об'єктів у функцію Fn() - задаються значення за замовчуванням
Fn(1,2,3,4) # Fn.a=1, Fn.b=2, Fn.c=3, Fn.d=4
Fn(1,2,3) # Fn.a=1, Fn.b=2, Fn.c=3, Fn.d=100
Fn(1,2) # Fn.a=1, Fn.b=2, Fn.c=10, Fn.d=100

Як видно з вищенаведеного коду, функція Fn() може викликатись з двома, трьома та чотирма аргументами.

Результат виконання програми

Fn.a = 1
Fn.b = 2
Fn.c = 3
Fn.d = 4
Fn.a = 1
Fn.b = 2
Fn.c = 3
Fn.d = 100
Fn.a = 1
Fn.b = 2
Fn.c = 10
Fn.d = 100

⇑

5. Режим передачі аргументів за замовчуванням. Порядок слідування аргументів за замовчуванням в інструкції def

Якщо в описі функції в інструкції def іменам аргументів присвоюються значення за замовчуванням, то в цьому випадку потрібно дотримуватись певного порядку, який визначається наступним правилом:

першими визначаються імена аргументів, які не отримують значення за замовчуванням. І вже після цього визначаються імена аргументів, що отримують значення за замовчуванням.

Наприклад. Нехай задано функцію Fn(), яка отримує три аргументи a, b, c. Якщо при описі функції, для аргументів a, b задати значення за замовчуванням наступним чином

def Fn(a=1, b=2, c): # це є помилковий код
    # ...
    # ...
    return

то при запуску програми на виконання, інтерпретатор Python видасть синтаксичну помилку з наступним повідомленням

non default argument follows default argument

що означає “аргумент не за замовчуванням слідує за аргументом за замовчуванням”. Отже, аргументи за замовчуванням мають визначатись останніми в переліку аргументів функції в інструкції def.

Щоб поправити ситуацію, можна написати наступний код оголошення функції Fn()

def Fn(c, a=1, b=2): # це є коректний код
    # тіло функції Fn()
    # ...

У вищенаведеному оголошенні функції Fn(), імена аргументів за замовчуванням a, b слідують після аргументу не за замовчуванням c.

⇑

6. В якому порядку інтерпретатор здійснює співставлення аргументів у переліку аргументів функції?

Якщо оголошується деяка функція (інструкція def), що містить аргументи, то інтерпретатор слідує строго визначеному порядку використання співставлення аргументів. Цей порядок полягає в наступному:

1. Співставлення неіменованих аргументів за позиціями (дивіться п. 2).
2. Співставлення аргументів за іменами (дивіться п. 3).
3. Співставлення додаткових неіменованих аргументів змінної довжини за синтаксисом кортежу *sequence. Більш детально про співставлення неіменованих аргументів дивіться тут.

Співставлення додаткових іменованих аргументів змінної довжини з перетворенням у словник **name. Більш детально про перетворення аргументів змінної довжини у словник дивіться тут.
Співставлення значень за замовчуванням (дивіться п. 4).

BestProg

Python. Режими співставлення аргументів. Класифікація. Співставлення за позицією. Співставлення за іменами. Аргументи за замовчуванням. Приклади