Python

• Теорія
  • I. Інтерпретатор Python
    • Робота з редактором Python. Загальні питання. Інтерактивний та програмний режими роботи. Набір тексту програми
  • II. Основи Python
    • 1. Типи, числа, операції
      • 1.1. Представлення даних в Python. Поняття об’єкту. Ідентичність, тип, значення об’єкту. Функції id(), type(). Оператори is, is not
      • 1.2. Літерали. Створення (генерування) об’єкту. Базові типи об’єктів
      • 1.3. Числа
        • 1.3.1. Представлення чисел різних типів. Базові числові типи. Функції перетворення чисел
        • 1.3.2. Числа з фіксованою точністю. Клас Decimal
        • 1.3.3. Раціональні числа. Клас Fraction
      • 1.4. Оператори (операції)
        • 1.4.1. Оператори (операції) для роботи з числовими об’єктами. Таблиця пріоритетності операцій
        • 1.4.2. Змішування типів. Перетворення типів в операторах
        • 1.4.3. Математичні (арифметичні) оператори. Приклади
        • 1.4.4. Оператори порівняння
        • 1.4.5. Бітові оператори
    • 2. Рядки
      • 2.1. Рядки. Загальні поняття. Оголошення рядка. Операції над рядками. Приклади
      • 2.2. Екрановані послідовності. Неформатовані рядки. Багаторядкові блоки тексту
      • 2.3. Доступ за індексами. Зрізи. Отримання фрагменту рядка. Приклади
      • 2.4. Вбудовані функції для роботи з рядками
        • 2.4.1. Засоби перетворення рядків та одиночних символів. Функції int(), str(), repr(), float(), ord(), chr()
        • 2.4.2. Функції len(), max(), min()
      • 2.5. Клас str. Функції роботи з рядками
        • 2.5.1. Функції для роботи з рядками, що визначають особливості рядка
        • 2.5.2. Функції пошуку та заміни підрядка в рядку
        • 2.5.3. Функції що визначають та обробляють початок та кінець рядка
        • 2.5.4. Функції обробки рядка згідно з форматом чи правилом кодування. Стилі форматування
        • 2.5.5. Функції вирівнювання рядків
        • 2.5.6. Функції які змінюють регістр символів у рядку
        • 2.5.7. Функції розбиття рядків на частини та утворення нових рядків з допомогою кортежів та списків
    • 3. Списки
      • 3.1. Списки. Властивості списків. Приклади, що демонструють властивості списків
      • 3.2. Операції над списками: конкатенація (+), дублювання (*), видалення, зріз, доступ за індексом
      • 3.3. Обробка списків у циклах. Створення списків з допомогою генераторів списків. Ітерації по списках. Представлення та обробка матриць з допомогою списків. Операція in
      • 3.4. Методи роботи зі списками. Приклади
      • 3.5. Об’єкти-ітератори. Використання ітераторів та генераторів для списків. Функції range(), next(), iter()
    • 4. Словники
      • 4.1. Словники. Основні поняття. Характеристики. Створення словників. Доступ до значень у словнику
      • 4.2. Вбудовані функції та операції обробки словників
      • 4.3. Методи роботи зі словниками
      • 4.4. Робота зі словниками. Вбудовані функції list(), zip(). Обхід словника. Генератори словників. Сортування. Поєднання словників з множинами
    • 5. Кортежі
      • 5.1. Кортежі. Основні поняття. Властивості кортежів
      • 5.2. Операції над кортежами. Обхід кортежу. Методи роботи з кортежами
    • 6. Файли
      • 6.1. Загальні поняття. Відкриття/закриття файлу. Функції open(), close()
      • 6.2. Приклади роботи з текстовими файлами
      • 6.3. Приклади роботи з бінарними файлами
      • 6.4. Модуль struct. Робота з бінарними файлами. Приклади збереження/читання упакованих двійкових даних
      • 6.5. Модуль pickle. Серіалізація об’єктів. Приклади використання для запису/читання інформації з бінарних файлів
      • 6.6. Приклади розв’язку задач на модифікацію текстових файлів
    • 7. Множини
      • 7.1. Основні поняття. Створення множини. Операція in. Операції над множинами, які утворюють нову множину
      • 7.2. Операції та функції для визначення надмножин та підмножин. Порівняння множин
      • 7.3. Класи set, frozenset. Функції для роботи з множинами. Приклади
      • 7.4. Обмеження на застосування множин. Застосування класу frozenset. Генератори множин
    • 9. Керуючі інструкції
      • 9.1. Оператор присвоєння. Форми присвоювання. Приклади. Позиційне присвоювання кортежів, списків
      • 9.2. Інструкція (оператор) if. Визначення. Приклади
      • 9.3. Оператор while. Приклади
      • 9.4. Оператор for. Приклади
    • 10. Функції. Видимість імен
      • 10.1. Поняття функції. Загальна форма. Приклади оголошення та використання функцій
      • 10.2. Області видимості імен в Python. Локальні та глобальні імена. Правила видимості імен. Правило LEGB. Ключове слово global. Перевизначення імен в функціях
      • 10.3. Вкладені функції. Вкладені області видимості. Правила пошуку імен у випадку вкладених функцій. Фабричні функції. Передача значень у вкладену функцію
      • 10.4. Ключове слово nonlocal. Особливості використання. Приклади
  • ІІІ. Стандартна бібліотека Python
    • 1. Модуль io. Ієрархія класів. Клас IOBase. Методи роботи з файлами
    • 2. Модуль math
      • 2.1. Теоретико-числові функції та функції представлення
      • 2.2. Степеневі та логарифмічні функції
      • 2.3. Тригонометричні функції
      • 2.4. Гіперболічні функції
      • 2.5. Спеціальні функції та константи
    • 3. Модуль random
      • 3.1. Генерування випадкових чисел. Класи Random, SystemRandom. Функції рахівництва. Функції для цілих чисел
      • 3.2. Функції для послідовностей
      • 3.3. Функції генерування випадкових чисел з плаваючою комою
    • 4. Модуль struct. Упакування/розпакування даних. Базові методи модуля

  ⇑